Може, маленька дитина повторює те,

що було вже зроблено, створено іншими людьми,

але якщо це діяння – плід її власних зусиль, - вона творець;

її розумова діяльність – творчість.

 В. О. Сухомлинський

       Проблема розвитку творчих здібностей молодших школярів становить  фундамент процесу навчання, є «вічною» педагогічною проблемою, яка з плином часу не втрачає своєї актуальності, потребуючи пильної уваги і постійного подальшого розвитку. Саме сьогодні перед освітнім процесом постає завдання - виховання творчої особистості, починаючи з початкової школи.  У Законі України «Про освіту» проголошено: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору

       Проблема розвитку творчих здібностей є актуальною, бо саме така особистість може по-справжньому керувати майбутнім, лише така творча людина може впевнено подивитися в обличчя новому світу.

       Становлення такої особистості починає формуватися ще в молодшому шкільному віці.

       Отже, кожен учитель початкової ланки шкільної освіти зобов’язаний розвивати творчий потенціал дитини, її комунікативні навички, уміння працювати з будь-якою інформацією, мислити неординарно, гнучко, залежно від ситуації.

      Суть проблеми, над якою я працюю, полягає в формування творчих  здібностей учнів на уроках літературного читання шляхом використання інноваційних та здоров’зберігаючих технологій.

      Актуальність досвіду:

- Зумовлюється концептуальними положеннями та державними вимогами реформування  освіти  в  Україні,  спрямованими  на  становлення особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань.

- Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти.

- Забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини.

- Сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності.

- Забезпечує особистісно-орієнтовну модель навчання.

- Робить можливим оригінальний підхід до побудови сучасного уроку в початковій школі.

- Створює атмосферу співробітництва, взаємодію вчителя і учнів.

     В підготовці до розвитку в молодших школярів творчих здібностей на уроках літературного читання  дотримуюсь наступних етапів:

1. Визначення для учнів кожного класу конкретних цілей щодо формування в них творчих здібностей.

2. Визначення в підручниках для читання текстів, які дозволяють цілеспрямовано формувати творчі здібності.

3. Введення в зміст уроків літературного читання творчих завдань, які стимулюють розвиток літературно-творчих здібностей.

     Аналіз науково-методичної літератури, вивчення передового педагогічного досвіду та врахування результатів власної  роботи в початковій

школі дозволили  визначити найбільш ефективні види вправ і завдань, спрямованих на розвиток творчих здібностей учнів на уроках літературного

читання.

       Проблему формування творчих  здібностей учнів початкових класів вирішую шляхом використання інноваційних технологій, успішно  спираючись на засади дидактики початкової освіти, яка наголошує на ідею цілісності процесу навчання, тобто єдності його мети, змісту, засобів,  методів і прийомів. Для досягнення основної мети використовую розвивальне навчання, проектне навчання ,технології критичного мислення ,                                                                  інтерактивні  , мультимедійні  ,    інформаційно – комунікативні технології, які допомагають розвивати творчі здібності учнів. (Додаток 2)

      Використовую методику кожної з освітніх технологій залежно від теми, мети виучуваного матеріалу, а також типу уроку та навчального предмета.

Розвиток  особистості дитини відбувається в різних видах діяльності. Це насамперед передбачає повноцінне залучення  дітей до всіх доступних їм видів діяльності, але не лише навчальної. Важливо, щоб при цьому забезпечувалась активна позиція дитини, стимулювалися її творчість,  потреби в засвоєнні нових знань і способів дій. Адже таке навчання має на меті розвиток учня як особистості. (Додаток 3)

      Для початкової школи характерна багатоваріантність мети і структури уроків. Залежно від провідного способу організації навчальної діяльності учнів  проводжу уроки: урок-інтелектуальна гра,  урок-дослідження;   урок-конкурс, урок – подорож, урок – диспут, урок – казка, урок – аукціон знань, урок доброти, урок розвитку творчих здібностей, які підсилюють мотивацію навчання, активізують різні форми сприймання й мислення.

     Одним з найперспективніших шляхів розвитку творчої активності  є впровадження інтерактивних форм і методів навчання. Мета інтерактивного навчання – створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість. На своїх уроках  використовую такі інтерактивні форми навчання: «мікрофон», робота в парах,  малих групах, «діаграма Венна»,  «метод Прес», «пошук інформації», «спільний проект», «мозковий штурм», «Асоціативний кущ», «Очікування», «Добре-погано», «Дерево рішень», «Фантазуй», Використовую інсценізацію, що розвиває пам'ять, творчу уяву, креативне мислення, мову, мовлення, вміння спілкуватися, самостійність. Під час використання активних форм і методів навчання підвищуються вимоги до вчителя, який виступає в ролі організатора пізнавальної діяльності учнів, а не переповідача інформації. Для досягнення певного результату найперша умова – конкретизація навчальної мети. Шлях від навчання до результату – це організована взаємодія вчителя і учнів. Такий підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.  Робота за такою методикою дає змогу школярам до­лати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запро­понованих тем, відпрацьовувати вміння говорити стис­ло, але по суті й переконливо.

     Отже, суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постій­ної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами процесу.

       Формування в учнів основ проектної діяльності як способу активного здобування знань – один із засобів навчання, розвитку і виховання учасників освітнього процесу. Метод будується на засадах гуманістичної педагогіки, де у центрі перебуває  дитина з її особливостями, інтересами, потребами. Виконуючи творчі проекти, пов’язані з вирішенням певних проблем, учень набуває знань, які виходять за межі окремого навчального предмета, пов’язуючи учня з реальними соціальними проблемами. Проектна діяльність зарекомендувала себе як дієвий і доступний засіб розвитку творчого потенціалу молодших школярів, яка сприяє:

ü формуванню в учнів вміння співпрацювати;

ü формуванню організаційних умінь і навичок;

ü формуванню вмінь працювати з різними видами інформації;

ü оволодінню умінням оцінювати свої можливості, усвідомлювати свої інтереси, робити мотивований вибір;

ü  розвиткові пізнавальних потреб, інтересів, дослідницькій поведінці;

ü збагаченню новими знаннями, інформацією, моральними  цінностями.

Освоюючи технологію проектної діяльності, учні здобувають власний досвід інтелектуальної діяльності, розвивають свої творчі здібності. Вони цікавляться, що буде завтра, придумують свої завдання, вірші, загадки, складають казки, листи до Святого Миколая.  Це об’єднує дітей, навчає вболівати за спільну справу, розвиває навички спілкування, дозволяє учням проявити власну ініціативу й творчість. Застосування  проектного навчання передбачає нові вимоги до професійної діяльності вчителя. Зокрема, на відміну від урочної роботи в класі, вчитель має виконувати інші функції у співпраці з учнями. [12]  (Додаток 4)

       Елементи технології критичного мислення.

Коли дитина приходить до школи відбувається процес її адаптації до тих видів і форм діяльності, в яких їй доведеться брати участь у дорослому житті. І цей процес відбувається за умови комунікативної діяльності. Тому для розвитку мовленнєвих умінь, розвитку творчого мислення використовую такі завдання:

   «Крісло автора»(учні за бажанням сідають у «крісло автора» і розповідають щось цікаве про своїх рідних, знайомих або епізод зі свого життя, історію про своє ім’я тощо.

   «Опиши (намалюй) навпаки»( показує сюжетний малюнок, а групи учнів описують його, замінюючи основні предмети, їх ознаки, дії, явища на протилежні.

      А чи можливо сьогодні уявити урок без викорис­тання мультимедійних технологій?!  Застосування інформаційних технологій дозволяють змінити способи подання навчального матеріалу під час традиційних уроків, різко підвищити можливості його сприйняття учнями, наситити урок мультимедійною інтерактивною наочністю. Використання ІКТ дозволяє наблизити навчальний процес до життя, потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне - робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним.  Усі електронні дидактичні засоби навчання, які я використовую на практиці, можна розділити на три великі групи:

1)    електронні посібники, енциклопедії, програми, презентації у форматі MS Power Point;

2)    електронні тренажери, тести;

3)    аудіо та відео  посібники, навчальні фільми.(Додаток 5)

Перші дві  групи засобів можуть виступати в якості джерела знань, також в якості засобу засвоєння умінь і навичок учнів. Третя – використовується як наочні дидактичні матеріали, які активізують пізнавальні процеси, як джерела для проблемних завдань, що несуть у собі виховний потенціал.

 Мультимедійні засоби як джерело нових знань можна використати на всіх етапах уроку.

      Значну кількість творчих вправ можна запропонувати школярам на основі

текстів, що передбачені для вивчення в діючих підручниках для читання.

     Наприклад:

-доповнення та перебудова тексту (опис подій, які могли передувати зображеним; розширення змісту оповідання новим епізодом; вигадування нових обставин сюжету; складання нового закінчення оповідання, казки);

-прогнозуванняможливого розвитку подій, передбачення змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, читання першого й заключного абзаців тексту;

-словесне малювання та "екранізація" прочитаного;

-складання творчих переказів;

-добір римованих слів, доповнення рядків віршів;

- складання творчих розповідей( «Фантастичне продовження», «Кит і кіт», «Що потім?», «Фантастичні гіпотези»);

-складання казок («Салат із казок», «Казки навиворіт», «Перебріхування казок»);

- творчі вправи («Побажання», «Кубування», «Біном фантазії», «Казка навиворіт», «Плюс один», «Буріме», «Кодувальники», «Запитайлик»);

-завдання на розвиток словесної творчості(«Запропонуй свій фінал твору», «Розкажи, що буде потім», «Розкажи, з чого все починалося», «Стоп-текст», «Склади власну історію про героя твору», «Склади творчу розповідь за ключовими словами та словосполученнями»,«Розкажи від імені героя», «Запроси у твір героя з іншого твору», «Зміни долю героя», «Склади поради герою» («Допоможи герою!»),«Напиши листа від імені літературного героя або літературному герою» ,«Перетвори вірш у казку» тощо.

       Ефективними є також креативні вправи, що можуть мати лише опосередковане відношення до тексту, що вивчається. Це складання казок,

віршів, лічилок, загадок тощо (за аналогією, за опорою та без неї);

      Діти дуже люблять «усне малювання». Вони на кілька хвилин стають художниками чи істориками, вчаться уявляти, що знаходиться за межами малюнка: за лісом, за обрієм.

       Це значно покращує якість творчих робіт, розвиває фантазію, вчить виділяти головне, співставляти, узагальнювати.

       Щоб виробити самостійність у навчанні, я застосовую як групову так і індивідуальну роботу. Намагаюсь підбирати матеріали народознавчого характеру, які є невичерпним джерелом для творчої роботи вчителя та учнів.  Використовую завдання, які передбачають всебічний розвиток особистості. Наприклад, пояснюючи зміст прислів‘я, дитина міркує, розвиває зв’язне мовлення, логічне мислення і кругозір.

        На сучасному етапі людина, її життя і здоров'я визначаються як найвищі людські цінності, бо саме вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх його сфер.

     Сьогодні урок, як основна форма організації навчально-виховного процесу, вже не вважається сучасним, хоча б він і відрізнявся всім різноманіттям найсучасніших засобів та педагогічних прийомів, якщо на цьому уроці не враховується здоров'я дитини, якщо дитина під час його проведення втрачає своє здоров'я.

    А щоб дитина була здоровою, їй хотілося працювати, творити, фантазувати, отримувати невеликі успіхи треба допомогти їй бути здоровою.

Ще Аристотель вважав, що «думка стає жвавішою, коли тіло розігріте рухами».

   Тому використовую такі здоров’язберігаючі технології:

          проведення певного етапу уроку стоячи, що сприяє корекції навантаження на опорно-руховий апарат;

         «Естафета». Суть прийому: виконавши певне завдання на дошці, дитина передає «естафету» іншому, довільно рухаючись по класу;

         «Пантоміма». Це демонстрація будь-якої букви, слова за допомогою свого тіла;

         «Імітація» – наслідування певного явища, характерних рис людини чи тварини за допомогою міміки, жестів, зміни пози тіла;

         «Спіймай слово» - вибірковий сплеск у долоні на відповідне слово, звук, дію;

         виконання певного завдання під супровід легкої музики;

         хвилинки слухання тиші, шелесту листя, пісні дощових крапель, пташиного співу;

         милування природою, художнє споглядання творів образотворчого та фотомистецтва;

          руханки.

Серед допоміжних здоров’язбережувальних засобів виділяю рухливі ігри, фізкультпаузи, хвилинки релаксації, самомасаж, пальчикову гімнастику, проведення певного етапу уроку на свіжому повітрі, валеологічні хвилинки. Особливе значення надаю гумористичним хвилинкам «Сміхотерапія», «Кольоротерапія», «Казкотерапія», «Звукотерапія», «Квіткотерапія». Формування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо.) оздоровчі прогулянки,завдання оздоровчого напрямку.

         Я переконана, що школа є острівцем людяності і любові, творчості й постійного пошуку. І щоб наші учні протягом усього життя дотримувались золотого правила: розум у голові, чесність у серці, здоров'я у тілі.

      Аналіз результатів професійної діяльності

      Використання у практиці роботи інноваційних технологій дозволяє досягати більш високих результатів діяльності учнів.

Моніторинг освітніх результатів показав, що застосування сучасних, освітніх технологій позитивно позначається на аспектах навчального матеріалу:

ü підвищує мотивацію учнів;

ü розвиває навички спільної роботи;

ü формує більш глибоке розуміння навчального матеріалу.

          Учні класу постійно беруть участь у районному конкурсі знавців української мови ім. Петра Яцика, всеукраїнських конкурсах «Колосок», «Кенгуру», «Кришталева сова», «Лелека» (Додаток 6)

Результати дослідження з даної проблеми доповідались і отримали схвалення на  педагогічній раді за темою «Впровадження інноваційних методів в навчально – виховний процес». Висвітлення напрямків діяльності  здійснювалося  на шкільних  методичних засіданнях вчителів початкових класів.

         Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме діяльності, пошуку, формуванню творчого мислення. Таким чином, використовуючи інноваційні методи роботи, вчитель формує творчу особистість, яка матиме міцні знання та буде успішно застосовувати їх на практиці.

           Підсумок можна підвести словами Вінстона Черчіля: «Чому корабель перемагає хвилі, хоча їх багато, а він – один ? Тому що у корабля є мета, а у хвиль – ні. Якщо ми маємо мету, то завжди прийдемо, куди хочемо».