Прийоми розвитку творчих здібностей учнів

1.Словесне малювання до окремих епізодів твору.

2.Уявити себе режисером. Розповісти, як би зняли діафільм (кадри до твору ) за змістом прочитаного.

3.Доповнення окремих речень ознаками предметів, порівняннями.

4.Укладання словника лексики окремих дійових осіб твору.

5.Поширення прозового твору поезію, вивченою на ту ж саму тему.

6.Самостійне доповнення тексту описами предметів, про які розповідається, або дерев,  квітів, поля, річки і т.д..

7.Продовження змісту текстів на власний розсуд (власна кінцівка ).

8.Переведення прозового твору в поезію (під керівництвом учителя та самостійно окремими учнями).

9.Поширення тексту усною народною творчістю.

10.Творчий переказ прочитаного (зі зміню дійової особи, місця події, з вигаданим  описом пейзажу, описом зовнішності людей ).

11.Доповнити ( поширити ) текст новими епізодами.

12.Скласти розповідь за аналогією.

13.Скласти анотацію до тексту ( коротку характеристику змісту твору ).

14.Самостійно скласти загадки про предмети, явища, описані в тексті.

15.Міркування на основі прочитаного.

16.Скласти лист героєві твору.

17.Написання уявного листа, який один герой міг надіслати іншому.

18.Скласти план прочитаного.

19.Скласти тлумачний словничок до тексту, який прочитали.

20.Продукування діалогів  протилежного змісту.

21.Написання уявного діалогу, який міг би відбуватися між двома героями твору.

22. «Живі картинки » (один учень читає, інший мімікою ілюструє почуте ).

23.« Показуха » (передати зміст твору за допомогою міміки і жестів).

24.Знаходження і читання речень  або слів, які можна було б розфарбувати певним кольором або знаходження в тексті відповідного речення, слова до даного кольору.

25.Інсценізація тексту, тобто складання за прочитаним твором діалогів.

26. Скласти віршик із запропонованими римами.

27.Написання вірша, присвяченого твору.

28. Поділ вірша на уривки, які слід читати з різною інтонацією.

29.Придумування рими.

30. Якого б героя ввели до змісту тексту? Навіщо ?

31. Заміна певних дій, які можуть змінити кінцевий результат.

32. Придумати свій варіант зачину чи кінцівки, інший малюнок.

33. Трансформативні вправи:

-         складання за змістом вірша оповідання;

-         складання за змістом оповідання - казки;

-         складання за казкою - оповідання;

-         складання за байкою - казки.

34. Запис в зошитах нової для себе думки словами автора чи своїми.

35. Уявіть, що ви можете поспілкуватись з одним із героїв. Які слова ви захотіли б йому сказати?

36. Складіть розповідь про подальше життя героя, якби він став нашим сучасником.

37. Уявляючи себе на місці героя, що змінив би у собі, у своїх вчинках.

38. Озвучення ідеї твору одним реченням.

39. Прорекламувати твір, що сподобався (таке завдання доцільно пропонувати на підсумкових уроках ).

40. Уявити, що хочеш порекомендувати товаришу прочитати казку (оповідання ). Як передати зміст так, щоб зацікавити товариша?

41. «Передбачити» зміст твору за заголовком, ілюстрацією, за першими фразами абзацу.

42. Давно написаний твір переписати в сучасному стилі.

43. Написати лист до свого друга, розповідаючи йому про твір, який ти щойно прочитав.

44. Уявіть, що ви є власником книгарні. Подумайте і напишіть оголошення – рекламу про книжку.

45. Випишіть десять найважливіших подій у прочитаному творі. Упорядкуйте, як вони відбувалися.

46. Написання відгуку про прочитаний твір.

47. Скласти «Розповідь з шостим словом». Дітям дається  5 слів, які підказують сюжет оповідання і шосте слово, котре не стосується змісту. На основі цих слів, учні вигадують яку-небудь історію.

Творчі вправи та завдання на уроках літературного читання в початкових класах.

"Побажання".

Учням заздалегідь роздаються невеличкі аркуші паперу. Далі вчитель пропонує написати гарні побажання сусіду по парті за літерами алфавіту, наприклад: "Бажаю тобі бути: а –активним; б –бадьорим; в веселим;г –гарним; д –добрим"і т.д. На побажанні кожен учень ставить підпис івручає товаришеві.Таку вправу можна використати як розминку-"криголам" на початку уроку

"Кубування"

Є"стратегією"навчання, яка допомагає творчр озглянути предмет чи явище з різних сторін. Утвореним групаміз 5-6 учнів пропонується куб із написаними на кожному його боці вказівками: Опишіть це.Розгляньте уважно об’єкт(можливо, лише уявний) та опишіть. Порівняйте це.На що це схоже? Встановіть асоціації.Що спадає вам на думку у зв’язку з цим?Проаналізуйте це.Скажіть, якимчином це зроблено. Вам не обов’язково це знати.Ви можете це вигадати.Знайдіть застосування цьому.Яким чином це може бути застосовано?Запропонуйте аргументи за або проти цього.Займіть певну позицію. Використовуйте різні аргументи.Учням пропонується викласти на папері думки на задану тему впродовж 5 хв.Далі відбувається презентація думок(виступи представників груп –доповідачів)та підведення загальних підсумків роботи.

 Під час складання учнями казок, загадок,віршів корисними стануть такі прийоми:"Біном фантазії".

Новий образ може з’явитись, якщо взяти два слова, між якими є певна змістова дистанція. Це активізує уяву, і в результаті виходить єдине фантастичне ціле. У "біномі фантазії"слова використовуються не в їх звичайному значенні,а звільненими з мовного ряду, уякому вони звично фігурують. Наприклад, "шафа"й"собака". Ці слова можуть бути поєднаніпо-різному: шафа собаки, собака на шафі, собака в шафі. Кожне з цих поєднань може слугувати основою для вигадування конкретних ситуацій, з яких утворюється казка.

"Казка навиворіт".

Цей прийом ефективний не тільки для розвитку навичок пародіювання. З його допомогою можна визначити вихідну точку для вільної розповіді, яка самостійно розгортається в будь-якому іншому напрямку. Наприклад: Попелюшка–зла, нечемна дівчинка. Не допомагає добрій мачусі, знущається надлагідними,покірними зведеними сестрами тощо.

Створення "вінегрету"з казок.

Суть цього прийому полягає в тому, що події з різних казок переплітаються й розгалужуються за новим сюжетом. Наприклад: Івасик-Телесик з’явився в будиночку Білосніжки і став її вихованцем.Тут з ним трапляються дивовижні пригоди... Це надасть старій казці новизни й принесе задоволення дитині від фантазування засобами слова.

"Плюс один".

Учні мають

розповісти вже відому казку, додавши змісту ще один об’єкт, якого не було раніше.Наприклад: три ведмеді,дівчинка, будиночок, три чашки, три стільці, три ліжка, слон.Зауважимо, що основу творчої діяльності складає взаємодія інтересу й радості,тому так важливо створюватина уроках літературного читання позитивне емоційне тло.Цьому сприяють креативні вправи та завдання ігрового характеру.

Наприклад:"Буріме"(3-4 кл.).

 Учитель пропонує дві пари рим-кінцівок чотирьох рядків віршика, причому рядки можуть римуватись по-різному: перший із третім, перший із другим, третій із четвертим. Гравцям необхідно скласти початок кожного рядка й отримати власний римований вірш.

"Кодувальники"(3-кл.).

Керівник гри (а надалі й усі гравці) називає пари предметів, які "кодують"якийсьтретій задуманий ним предмет,і пропонує учасникам гри відгадати задумане. Наприклад, задумавши "фонтан", говорить: "дерево"й злива". Перемагає той, хто поряд із задуманим предметом назве найбільше число інших несподіваних предметів і чітко обґрунтує свої відповіді.

"Запитайлик"(2-3 кл.).

Учитель називає будь-які два предмети, наприклад, "м’яч"і "кіт". Учасникам гри необхідно скласти якомога більше різноманітних запитань, у яких обов’язково використовуються ці слова. При цьому запитання мають бутипо можливості незвичайними, іноді смішними.Наприклад, діти можуть скласти запитання: "Чи грають коти у футбол?"; "Якщо кіт буде багато їсти, то стане круглим, як м’яч?"та ін.